«Присяга вояка Української Повстанчої армії» – законодавчий документ українського підпілля в роки Другої світової війни, підготовлений Проводом ОУН і Головною командою Української Повстанської Армії (УПА). Присягу складали вояки УПА.
Текст документа затверджений на установчому Великому зборі Української головної визвольної ради 11–15 липня 1944 р. поблизу с. Сприня (Львівська область); опублікований у журналі «Повстанець» у листопаді 1944 р. Присяга набула чинності згідно з наказом Головного військового штабу УПА від 19 липня 1944 р. До наказу додавалась інструкція про порядок складання присяги та проведення відповідних святкових заходів.
Уперше присягу прийняли вояки трьох сотень: «Змії», «Булава» та «Леви». Подія відбулася 5 серпня 1944 р. за участю представників вищого керівництва УПА та духовенства. Урочистість проводив шеф Головного військового штабу УПА. Присягати вояки могли лише після закінчення вишколу. Церемонія відбувалася на широкій галявині, воїни сотні вишикувалися в каре (незамкнений чотирикутник). Після виголошення присяги проводили Службу Божу, молебень чи панахиду за загиблих повстанців, співав хор. Церемонія завершувалася виконанням гімну «Ще не вмерла Україна». Вояки, які прийняли присягу, розписувалася на листку з текстом цього документа.
На прямокутному аркуші паперу, однобічний друкарський текст чорного кольору. Угорі – тризуб та назва: «Присяга вояка Української Повстанчої Армії». У правому верхньому куті – напис олівцем «233». Зі зворотної сторони наявні сліди реставрації.