Однією з основних відмінностей музейного простору 1990–2000-х рр. від попередньої експозиції стало широке використання матеріалів, що розповідали про українські родини. Важливо, що тоді – попри все ще радянізовану версію – відбувся перехід від суто ідеологічного викладу до історії війни, показану через людську долю. Відтак Меморіал поступово перетворювався на місце пам’яті й ушанування, адже одним із головних наслідків Другої світової було те, що мільйони наших співвітчизників – цілі сім’ї – зникли в її страшному горнилі. Хоча були й зовсім відмінні, неймовірні випадки, які бачаться справжнім дивом.
Серед численних артефактів було представлено посвідчення матері-героїні Євдокії Лисенко. Вона виростила 16 дітей: 11 синів та 5 доньок. У роки Голодомору помер один із хлопців, невдовзі жінка поховала й чоловіка. Євдокiя Данилiвна залишилась одна з 15 дітьми. Ніхто з них не закінчив середньої школи чи вишу, бо жили дуже бідно й важко працювали. Під час війни десятеро братів – Феодосій, Петро, Іван, Василь, Михайло, Степан, Микола, Павло, Андрій та Олександр – стали до лав Червоної армії (п’ятеро з них були призвані польовими військкоматами після вигнання гітлерівців із села). Воювали в різних частинах, на різних фронтах. Бойові шляхи братів пролягли через Україну, Румунію, Болгарію, Угорщину й Чехословаччину. Наймолодший, Олександр, якому в 1944 р. виповнилося лише 18 років, штурмував м. Берлін.
Оберегом для вояків служила грудочка рідної землі, яку мати дала кожному синові. І хоча п’ятеро братів Лисенків, зазнавши тяжких поранень, стали інвалідами, весь десяток повернувся до батьківської хати.
У 1946 р. жінка була удостоєна звання «Мати-героїня». Нині жодного з її синів, як і матері, вже немає, але на світі живе майже 40 онуків і понад 60 правнуків Євдокії Данилівни.
Така дивовижна життєва правда є невід’ємною часткою української Другої світової, і вона як ніколи актуальна сьогодні. Адже попри весь морок довкола, неспокій, тривоги й розпач – завжди є місце для віри в кожного, хто чекає близьких додому з омріяною Перемогою.