Від моменту свого заснування до сьогодення Музей пройшов величезний еволюційний шлях у добиранні колекції, перетворенні експозиційного простору з радянізованого на україноцентричний.
В експозиції, сформованій у перші роки після проголошення державної незалежності, в залі, який розповідав про останні бої Другої світової в Європі, було представлено льотні рукавиці відомого українця, визнаного аса Другої світової війни, льотчика-винищувача Івана Кожедуба, уродженця с. Ображіївка Шосткинського району Сумської області.Рукавиці були передані Державним історичним музеєм (нині – Національний музей історії України) із запасників, куди потрапили після закриття Республіканської виставки «Партизани України в боротьбі проти німецько-фашистських загарбників» (чому вони взагалі стали експонатом, лишається загадкою, бо ж їхній власник ніколи не був партизаном).
Відомий факт, що за роки війни Іван Микитович здійснив 330 бойових вильотів, узяв участь у 120 повітряних боях, знищив 62 ворожі літаки, 27 із них – у небі України, 2 останні – над м. Берлін. Він єдиний із радянських льотчиків, кому вдалося збити новий німецький реактивний винищувач Ме-262 (це було в лютому 1945 р. над р. Одер). Усі свої бої Іван Кожедуб провів на літаках, розроблених під керівництвом авіаконструктора Семена Лавочкіна (Ла-5, Ла-5ФН та Ла-7). У 1944 р. воював на літаку, побудованому коштом колгоспника-бджоляра Василя Конєва.
Один із трьох тричі Героїв Радянського Союзу по війні був серед фаворитів більшовицької влади: закінчив академію Генерального штабу, обіймав низку високих військових посад, не раз ставав депутатом Верховної ради СРСР, отримав звання маршала авіації. Помер Іван Кожедуб 8 серпня 1991 р. на 72-му році життя, не доживши двох тижнів до розвалу держави, частиною слави якої був він сам. Похований у м. Москва на Новодівичому цвинтарі. У різних містах колишнього Радянського Союзу ім’ям льотчика названо вулиці, йому встановлено пам’ятники, зокрема на аеродромі Єрмоліно (Калузька область, РФ) у межах всеросійського патріотичного проєкту «Алея російської слави» (росіяни люблять присвоювати чуже).
За життя Іван Микитович не забував про своє українське коріння, не раз приїздив до України, в її гостинні міста й села, зокрема до с. Ображіївка, де народився, м. Шостка, де навчався, бував у м. Суми, Київ, Чернігів, Черкаси, Канів.
Україна пам’ятає і шанує свого героя. У 2010 р. в столичному парку Слави йому відкрили пам’ятник. Ім’я Івана Кожедуба має Харківський національний університет Повітряних сил, випускники якого нині демонструють свою майстерність, захищаючи Україну з неба.