У просторі виставки «…за межею свого рідного краю» про свій бойовий шлях розповів сержант матеріального забезпечення роти ударних безпілотних авіаційних комплексів батальйону безпілотних систем 101 окремої бригади охорони Генерального штабу імені генерал-полковника Генадія Воробйова – Володимир Сачук (позивний «Сич»). Модератором зустрічі виступив науковець Музею Сергій Сірий.
У вступному слові заступник генерального директора Музею війни Олег Кучерявий наголосив: «Українські захисники щодня стоять на варті свободи та незалежності, і саме їхня відвага та самопожертва формують наше спільне прагнення до гідного й мирного майбутнього».
Володимир – уродженець Житомирщини. Після закінчення Будичанської школи здобув фах техніка-електромеханіка, проходив строкову службу у Військово-Морських силах. У мирному житті тривалий час працював у структурі МВС України, звідки у 2010 р. звільнився в запас у званні майора міліції. Далі мав різноманітний цивільний досвід у сфері безпеки, аудиту та економічної аналітики.
Після початку широкомасштабного вторгнення у 2022 р. Володимир долучився до Сил оборони та став головним сержантом взводу радіоелектронної розвідки розвідувальної роти 101 окремої бригади. Відтоді безперервно служить на різних напрямах: від Донеччини до півночі Харківської області.
За сумлінну службу та мужність сержанта Володимира Сачука відзначено нагородами Головнокомандувача ЗСУ – двічі «Золотим хрестом», при повторному відзначенні до нагороди додається «Гілка дубового листя» золотого кольору. Також він отримав відзнаку командувача ОТУ «Харків» – «Хоробре серце».
Під час зустрічі захисник передав до фондової колекції Музею особисті артефакти, які були з ним в найгарячіші моменти: аптечний підсумок, нагрудний іменний знак «Сич», малюнки та листи від учнів рідної Будичанської гімназії, лист-подяку від волонтерів. Також передано трофейні матеріали російських окупантів: паспорт громадянина рф, мотиваційну нашивку, документи, портативну рацію.
Ми вдячні Володимиру за його щирість, служіння й довіру, і також за те, що його історія поповнила живу пам’ять Музею війни.
