У Музеї війни відбулася зустріч із бойовою медикинею розвідувальної роти 101 окремої бригади охорони Генерального штабу Збройних Сил України імені генерал-полковника Генадія Воробйова – сержантом Валентиною Гніденко.
Валентина (позивний «Стіч») поділилася історією свого життя та служби. Ще під час навчання в Бердянському медичному коледжі, коли розпочалася війна на Донбасі, вона не змогла залишатися осторонь подій у рідному регіоні й обрала шлях служіння та порятунку. Від 2016 р. Валентина рятує життя на передовій. Перші виїзди здійснила в складі добровольчого батальйону «Госпітальєри» як медик евакуації, згодом була служба санітарним інструктором, а нині вона є старшим бойовим медиком розвідроти 101 окремої бригади. Її стійкість і професіоналізм стали надійною опорою для багатьох побратимів.
Валентина Гніденко пройшла через найгарячіші точки війни в н. п. Часів Яр, Озарянівка, Майорськ, Стариця та Торецьк, рятуючи життя українських захисників у найскладніших умовах. Також є учасницею оборони Києва.
Її щира розповідь про реальне життя медика на війні – про секунди, що вирішують долі, нічні евакуації, біль утрат і неосяжну цінність кожного врятованого життя – глибоко зворушила присутніх.
За мужність і службу Валентину Гніденко нагороджено почесним нагрудним знаком командувача Збройних Сил України «За збережене життя», відзнакою Президента України «За оборону України», а також відзнаками «Учасник бойових дій» і «За оборону міста Торецьк» Торецької міської військової адміністрації.
Захисниця передала до фондової колекції Музею війни шеврони, особисті речі та ворожу польову аптечку – артефакти, що зберігатимуть для майбутніх поколінь пам’ять про бойовий шлях «Стіча». Заступник генерального директора Музею війни Дмитро Гайнетдінов відзначив мужність і твердість характеру Валентини, завдяки яким вона проходить усі випробування війни.
Музей щиро дякує сержанту Валентині Гніденко за її відвагу, відданість побратимам і вагомий внесок у збереження пам’яті про російсько-українську війну.
